9 Листопада Уманчани Долучилися До Всеукраїнської Акції І Написали Диктант Національної Єдності

детальніше…

 

До Дня української мови та писемності

Презентуємо книгу ізраїльської та української поетеси Валентини Чайковської “На крилі таїни”

 Валентина Чайковська народилась 15 листопада 1950 року в м. Луцьку Волинської області в Україні. Закінчила Львівський політехнічний інститут по спеціальності “Промислове та цивільне будівництво”.  До 1998 року проживала в с. Жовтневому (нині с. Благодатне) міста Нововолинська Волинської області.

         Працювала викладачем будівельних та технічних дисциплін в профтехучилищах, відповідальним секретарем однієї з комісій при Виконавчому комітеті міської Ради народних депутатів м. Нововолинська, головним  інженером ВКБ при райвиконкомі Горохівського р-ну, а також головою незалежної профспілки кооперативів та малих підприємств міста.

         В 1998 році репатріювалась в Ізраїль, де відкрила в собі бажання творити – і зайнялася літературною діяльністю. Друкується в періодичних виданнях (поезія, проза, публіцистика), співавтор поетичної збірки “Год поэзии», серії альманахів “Ришон”, “Кастальский ключ” (Ізраїль),  антологій «Тебе, Израиль», “Шагал и Израиль”, “Юг”, “Бульвар Ротшильда” (Ізраиль), “Літературний престиж” (Ізраїль), “Без границ” и “Созвучье муз” (Німеччина) “Мамина криниця”, “Пензлі різнобарв” (Україна), “Вінтаж” (Україна). Співавтор поетичних збірок “Золотая строфа” (Росія)  та “Золотая книга” (Німеччина, Дюссельдорф); а також книжок, виданих на честь першої та другої Міжнародних науково-практичних конференцій до 125-ліття Ольги Басараб та 140-ліття Катрі Гриневічевої (Україна). Автор тринадцяти книг та багатьох віршів, які стали піснями.

          З 2008 по 2016 — очільник літературного об’єднання “Рішон”. Нині Валентина Чайковська – член Спілки письменників Ізраїлю, Національної спілки письменників України, Міжнародної гільдії письменників, адміністратор сайту СПІ, член Правління Всеізраїльського об’єднання вихідців із України, Лауреат 4-х Міжнародних літературних премій.

 

 

Петро Поліщук –  викладач кафедри практичного мовознавства, член Спілки письменників України.

«Хтось Вівальді грає…»

Написав оцей заголовок мабуть, таки ж не навмисне. Не знаю, як хто, а я, беручи до рук нову книжку поезій, відкриваю її навгад — яка сторінка трапиться — і починаю читати. Так сталося і з поетичною книжкою пані Валентини Чайковської «На крилі таїни». Відкрив на якійсь сторінці справді випадково. І чомусь в око впав навіть не заголовок «Слухати й кохати», а ім’я

Хтось Вівальді грає… Так, що день тремтить.

Гарне не вмирає! Безом квітне мить —

Білим і духмяним. Музика і цвіт…

Не здається тьмяним цей тривожний світ.

 

Спочатку Вівальді, якого я обожнюю, а потім «безом», —  адже так говорять і в нас! Відтак, почав читати вірші —  знову не підряд, але із втіхою і подивуванням, що  живучи в іншомовному середовищі такий тривалий час, пані Валентині вдається відчувати душею свою батьківщину

Блаженний край, де народився, друже,

В нім кожен камінь володіє міццю.

Ховають у собі, щось рідне дуже

Полин гіркий і відблиск зір в криниці.

 

Багато віршів у цій книжці мають характер спогаду. Поетеса не закликає пам’ятати, вона просто живе цією пам’яттю

В старесенькій хаті зі снів перкалевих

Ніколи не гасне щедротний вогонь.

Подвір’я у м’яті (ще в росах липневих…)

Ліхтариком світить у душу з долонь.

 

Про поезію, як про музику, може, й не варто писати, адже мистецтво відчувається. Душею. Через погляд, слух, голос. Недарма про все гарне ми інколи кажемо — «поезія»… А ще, коли зустрічаєш, перелистуючи чиюсь книжку віршів, щось своє

Чи соняхи зовуть додому —

Десь на Полісся й на Поділля?

Шукаєш в них снагу знайому,

Що дорога  до божевілля.

 

І оте «своє» не лише в якихось рядках чи в поетичних засобах, а в тому що ти бачиш щодня, виходячи на подвір’я, в садок, на город

Танцюють вальс троянда з виноградом.

Їм хороше укупочці —  в цім зміст!

Можливо, в серпні дивним зорепадом

Знов між двома проляже щастя міст…

 

Коли йде мова про поетичний твір, як витвір літературного мистецтва, створений відповідно до усіх відомих законів мови, то в кожному разі у тій чи іншій формі згадується про експресивність поетичних засобів у цьому творі, та ще коли вірш написаний для дітей

Жовтесенька мімоза красуня ясноцвітна!

Вже геть пішли морози, прозорі стали вікна.

Мов сотні внучок сонця сміються навстріч дітям

І посмішки дарують землі у цілім світі.

«Всміхайтеся частіше!» —  навчають нас ці квіти!

 

Так гарно в поетичному творі сказати дітям про кульбабу може лиш поет, котрий любить —  світ, життя, дітей, своє дитинство, свою (не боюся повтору і пафосності) Батьківщину.

 

Звичайно ж, коли говоримо про поезію, особливо —  про конкретну поетичну книжку, то в ній звісно ж головну роль, хоч і не завжди оприявнену, відіграє «образ автора», бо саме він об’єднує всі елементи художньої образності в цільний текст

Німіє мить у Вічності на службі,

В рожевім квітті губиться душа,

Лиш тихо-тихо щось шепочуть губи,

І бджілка в лоно квітки поспіша.

 

У пані Чайковської авторське «я» не обов’язково присутнє у самому тексті — швидше — в «підтексті». Відтак, ота неяскраво проявлена експресивність своєї сутності завдячує виражальною якістю світобаченню поетеси, її відчуттю світу і себе в цім світі

Вона буває владна і холодна.

Та більш — до сліз безмежно ніжна й мила,

Над немовлятком схилена Мадонна —

Всесвітньої любові віща сила.

 

Перечитуючи вірші Валентини Чайковської, відчувається  віра її в стійкість почуттів, яка не піддається часовому проминанню, а її глибокі,сповнені гуманістичної напруги вірші вказують і на зміни, що відбуваються  на наших очах, і на вічність почуттів у цім світі

Ти пишеш про життя, кохання, радість,

Сама ж сльозою вмита, і не раз…

Так хочеться, щоб зникла в людях заздрість!

Первинна — думка, зроджена у нас!

 

Її вірші є ключем до дверей світу, в якому заховані лише гарні думки і наміри. Ми знаходимо в цій поетичній книжці вірші-одкровення, поетичні молитви, вірші-картини, ліричні моральні «настанови» —  і все оте відкрито написане і заховане в підтексті, свідчить не лише про добре володіння літературною майстерністю, але і про вміння поетеси зачепити читача за душу, привернути його увагу як до почуттів, так і до вміння керуватися ними в житті

Звучить відлунням пісня солов’їна —

Рулади радості повітряно легкі.

Тобі та Мові, вільна Україно, —

Мої чуття і щирі, і тремкі.

А ще приємно, що оті найголовніші постулати авторки — Віра, Надія, Любов не мають якоїсь вияскравленої  системи — вони лише підкреслюють добре приховані найпротилежніші думки і почуття, відтак є миттєвою імпровізацією, котра не повторюється, як і кожний миг нашого життя — вперше і востаннє. І оце вербальне перетворення реального довкілля у мрію-бажання породжує поезію

Забринить, затріпоче, зіллється зі співом:

То сльоза в нім, то щастя, то біль через край,

Щоб крізь тисячу літ повторитися дивом,

І заграти життям, мов душі водограй.

 

Читаєш вірші пані Валентини і відчуваєш, як переповнення поетичної душі поетеси щирими почуттями любови не може не народжовати поетичних рядків. Не конче прив’язаних до якоїсь певної теми, але наповнених інтуїцією, несподіваною асоціативністю, а, відтак, притягуванням читача до спільного світоосмислення і, врешті, народження в нього чогось свого, може, й протилежного, але ж завдяки прочитаному

Злітає ластівкою думка самочинна,

Мов гостя нетутешня і якась дитинна —

Із того в сонячнім жупані закапелку,

Де ти дитям у жмені берегла веселку,

Яку з калюжі хвацько виловила літом.

 

А оте гостре юне відчуття довкілля і всього, що в ньому відбувається-переплітається-перехрещується-перелюблюється породжує, здавалося б, безапеляційний, а насправді — поетично-мрійливий зі смутком-запереченням — погляд у майбутнє, запитання, на яке ми всі все життя шукаємо відповідь

Ген-ген на яхтах вітер пне вітрила —

Несе удалеч білу суть думок.

Спинити плин її ніхто не в силах.

Можливо, в русі тім — до Неба крок?

 

Листопад 2018

 

 

 

 

 

Таємничі коди предків: 12 головних символів української вишивки

https://amazing-ukraine.com/taiemnychi-kody-predkiv-12-holovnykh-symvoliv-ukrainskoi-vyshyvky/?fbclid=IwAR3PX0pQd7xf7gdJO7Pzy_IEWC171DCA4KGJ7heuBs9nD8FpWiOx2

Долучайтесь до радіодиктанту!

9 листопада 2018 пишемо радіодиктант єдності

 

18-й радіодиктант єдності звучатиме на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо 9 листопада 2018 року – у День

української писемності й мови.

Основна київська локація – аудиторія імені Михайла Максимовича, розташована в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Там писатимуть диктант представники медіа, мистецтва та інших галузей – їхні імена буде оголошено незабаром.

Долучаться до проекту й регіони: локації для написання диктанту облаштують у навчальних закладах по всій країні. Але взяти участь у радіодиктанті зможе кожен охочий у будь-якому куточку світу – достатньо лише мати під рукою аркуш паперу та ручку. Також можна організувати власну локацію і таким чином стати співорганізатором акції.

Офіційне гасло цьогорічного заходу – #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту: єднання навколо мови. Радіодиктант – не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб.

Диктант транслюватимуть зі студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечить знімальна група Суспільного мовлення, частина якої мовитиме зі студії програми «Радіодень», частина – в аудиторії КНУ імені Тараса Шевченка. Стрім телеверсії також відбуватиметься на сторінках Суспільного мовника у Facebook.

Початок заходу – об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, радіодиктант почнеться об 11:30.

Усі охочі традиційно можуть надіслати роботи поштою на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ – 1, 01001 із позначкою «Радіодиктант» (лист має бути надісланий того ж дня або 10 листопада – про це свідчитиме поштовий штемпель), відсканувати або сфотографувати текст і впродовж 24 годин після закінчення акції надіслати електронної поштою на адресу rd@nrcu.gov.ua. Зображення має бути якісним, текст – написаним від руки (роботи, набрані у будь-якому текстовому редакторі, не розглядатимуться). Комісія приймає також тексти, написані шрифтом Брайля.

11 листопада текст радіодиктанту буде оприлюднено на сайті UA: Українське радіо, тож усі охочі зможуть перевірити свої знання.

Нагадаємо, текст для радіодиктанту замовляють спеціально. У ньому немає авторських знаків чи суперечливих орфограм. Але при тому їхня загальна кількість дуже велика, тому написати радіодиктант без помилок непросто. Минулого року свої радіодиктанти надіслали 28 999 учасників. Жодної помилки не зробило 123 учасники.

5 листопада об 11:00 у прес-центрі будівлі Українського радіо на вул. Хрещатик, 26 відбудеться прес-конференція з приводу радіодиктанту.

Учасники:

  • генеральний продюсер UA: Українське радіо Дмитро Хоркін,
  • проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров,
  • кураторка акції Аліна Акуленко,
  • доцент Київського університету імені Б.Д. Грінченка Олександр Авраменко, який готуватиме і диктуватиме текст.

От Иерусалима до Тернополя

Перекрестки культур: Израиль – Украине
Галина ПОДОЛЬСКАЯ
13 сентября – особый день в жизни Тернопольского областного художественного музея. В этот день состоится открытие выставки «Перекрестки культур. Израиль – Украине», на которой будет представлена переданная в дар музею коллекция живописи и графики членов Объединения профессиональных художников Израиля.
Земля Израиля как Святая Земля, как Земля Обетованная является хранительницей истоков культур, появившихся ввиду духовного развития общества и его этического отношения к своим религиозным святыням. Израиль – еврейское государство на Ближнем Востоке, в общей культуре которого каждая из составляющих его культур опирается на свои традиции. Они сосуществуют в ней словно на перекрестке, не врастая одна в другую, хотя их носители и говорят на государственных языках. Возможно, это связано с непосредственной близостью религиозных святынь, расположенных на территории Государства Израиль. Как бы то ни было, но совершенно очевидно, что сложившаяся толерантная культура – более гибкая модель мира и имеет больше точек соприкосновения с культурами межгосударственного международного пространства.

продолжить чтение

 

З НОВИМ РОКОМ! ШАНА ТОВА ВЕМЕТУКА!

Програма MASHAV: відкрито конкурс Innovation and Entrepreneurship in the Education System

3InnovationandEntrepreneurship

Програма MASHAV: відкрито конкурс New pedagogies in the 21st century – For Higher Education Teachers

5NewPedagogiesinthe21stCentury

Анонс! 12 червня 2018 р. відбудеться конференція «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України».

Центр «Нова Європа» спільно з «Українсько-Єврейською зустріччю» 12 червня проводять конференцію «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України». Мета заходу – передача досвіду Ізраїлю у різних галузях державотворення українським державним службовцям та ознайомлення діячів Ізраїлю з політичною ситуацією в Україні.

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ, оскільки під час конференції будуть прийматися додаткові заходи безпеки
Контактна особа: Дмитро Кривошеєв,
+38 099 075 68 20, dmytro.kryvosheiev@neweurope.org.ua
У електронному листі для реєстрації вказуйте Ваші прізвище та ім’я, організацію та займану посаду, а також номер та назву сесії, яку Ви маєте намір відвідати.
РЕЄСТРАЦІЯ ТРИВАЄ ДО 7 ЧЕРВНЯ ВКЛЮЧНО

11:30 – 13:00 Паралельні сесії:

СЕСІЯ 1. Національна безпека та права людини: як знайти рівновагу у забезпеченні державних інтересів?
Спікери:
Деніел Мерідор, Президент Ізраїльської ради зовнішніх справ, колишній міністр юстиції (1988–1992)
Ендрю Срулевич, Директор з європейських справ Ліги проти дифамації

СЕСІЯ 2. Зміцнення нації: мова, освіта, інклюзія
Спікери:
Ейнат Вілф, колишня голова Комітету Кнессету з питань освіти, спорту та культури
Аріель Родаль, провідна колумністка, Міждисциплінарний центр в Герцлії (IDC Herzliya)

14:00 – 15:30 Паралельні сесії:

СЕСІЯ 3. Публічна дипломатія Ізраїлю: створення бренду держави за кордоном
Спікери:
Роберт Сінгер, генеральний директор та виконавчий віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу
Рон Прозор, голова Інституту міжнародної дипломатії ім. Аба Ебан, Посол Ізраїлю в ООН (2011-2015)

СЕСІЯ 4. Ізраїльський досвід взаємодії з діаспорою
Спікери:
Равін Майкл Мельхіор, екс-міністр у справах діаспори та соціальної політики
Деніел Маріашин, генеральний директор та виконавчий віце-президент B’nai Brith International
Ксенія Свєтлова, депутат Кнесету

16:00 – 17:30 Паралельні сесії:

СЕСІЯ 5. Ізраїль: досвід підтримки інновацій
Спікери:
Рон Прозор, голова Інституту міжнародної дипломатії ім. Аба Ебан, Посол Ізраїлю в ООН (2011-2015)
Деніел Мерідор, президент Ізраїльської ради зовнішніх справ, міністр юстиції (1988–1992)

СЕСІЯ 6. Оборона та інновації: досвід Ізраїлю
Спікер:
Яаков Амідрор, голова Ради національної безпеки Ізраїлю (2011-2013).

(Українська) Творчий вечір Голови Всеізраїльського об’єднання вихідців з Україні, поета Давида Левіна в Театрі “Шахар” (Держава Ізраїль, м. Бат-ям, 21 березня 2018 року)

Online WordPressORG template HostingReview