Історія країни

300px-Declaration_of_State_of_Israel_1948

Рання ізраїльська держава відома з 2 тисячоліття до н.е. як Іудея. У різні часи вона перебувала під владою Вавілона і Риму. Саме римляни і перейменували Іудею в Палестину.
14 травня 1948 року було ухвалено Декларацію незалежності Ізраїлю. Арабські держави не визнали цього рішення. Під час війни в 1948-49 роках Ізраїль приєднав частину території, відведеної ООН для арабської держави, та Західну частину Єрусалиму.
В результаті війни 1967 року були захоплені інша частина території арабської держави, весь Єрусалим, а також єгипетський Синайський півострів і сирійські Голанські висоти.
Після укладення кемп-девідських угод (1978 р.) і мирного договору між Ізраїлем і Єгиптом (1979 р.) єгиптянам було повернуто Синайський півострів.
У 1985 р. Ізраїль вивів з Лівану основну частину своїх військ, які знаходилися там з 1982 року. Однак уздовж кордону на території Лівану було збережено “пояс безпеки”, контрольований ізраїльтянами спільно з “Армією Південного Лівану” на чолі з генералом А.Лахадом.
Прийшовши до влади в 1992 році, уряд І.Рабіна заявив про намір домагатися мирного врегулювання на основі принципу “мир в обмін на території”. Він прийняв рішення про обмеження будівництва поселень на окупованих територіях, Ізраїль та Організація визволення Палестини (ОВП) визнали одне одного.
13 вересня 1993 року у Вашингтоні між Ізраїлем і ОВП було підписано Декларацію про принципи, якою передбачалося введення обмеженого самоврядування на палестинських територіях (на першому етапі – в секторі Газа і м. Єрихон).
4 травня 1994 року в Каїрі було підписано ізраїльсько-палестинську угоду про принципи палестинського самоврядування в цих районах і виведення звідти ізраїльських військ та адміністрації. Угоду в основному було виконано.
У 1994 р. було укладено угоду про передачу палестинцям повноважень у цивільних сферах в інших районах Західного берега.
26 жовтня 1994 року було підписано мирний договір між Ізраїлем і Йорданією.
З приходом до влади уряду Б.Нетаньяху в 1996 році політику “освоєння” окупованих територій і створення на них нових поселень було активізовано, курс на діалог з палестинцями взято жорсткіший, ніж за уряду І.Рабіна-Ш.Переса. Крім того, задекларовано пріоритетність завдання зміцнення безпеки Ізраїлю.
Під тиском американської адміністрації в жовтні 1998 р. у США було підписано “Меморандум Уай”, яким передбачалися подальша передислокація ізраїльської армії на Західному березі і передача палестинцям додаткових територій у цьому районі. Після виконання першого етапу цієї угоди Ізраїль оголосив про подальше заморожування реалізації “Меморандуму Уай”, мотивуючи своє рішення невиконанням палестинцями своєї частини зобов’язань.
Конфлікт між Ізраїлем і Палестиною загострився на початку 2002 року, а особливо у березні-квітні ц.р.
Ізраїль є членом ООН і ГАТТ.

Джерело: http://svit.ukrinform.ua/Israel/israel.php?menu=history

Online WordPressORG template HostingReview
Вейк Николас ван