Дмитро Якіревич

Дмитро Якіревич

Дмитро Якіревіч – член Спілки композиторів, авторів і музичних видавців Ізраїлю, член Спілки єврейських (їдиш) письменників і журналістів, у минулому – віце-президент Всесвітньої ради з єврейської (ідиш) культури, лауреат премії Лейба Рубінліхта з літератури за 2005 рік. В 2011 роцi став лауреатом Першого Всесвiтнього фестивалю росiйської мови у Санкт-Петербурзi. Народився в СРСР. Має музичну освіту, закінчив також МГУ ім. М. В. Ломоносова.

Викладав єврейську сценічну мову в Московському Єврейському драматичному театрі-студії. В московський період життя розробив і викладав курс занурення в ідиш для відмовників і молоді, котра прагнула до національного відродження. Керував неофіційним єврейським вокальним ансамблем ЕВАНС. Автор десятків пісень (у тому числі для московських нелегальних постанов Пурімшпіл) і поетичних творів мовою ідиш. В співавторстві з відомим режисером і актором Йосипом Рикліним і художницею Ітелою Мастбаум написав єврейський мюзикл “Дерев’яна принцеса”.

В Ізраїль прибув в січні 1988 року. Автор десятків статей і есе з питань єврейської музики, театру, преси, опублікованих на мовах: російській та ідиш, – зокрема, в Короткiй Єврейськiй Енциклопедії, де протягом багатьох років був редактором і науковим співробітником. З початку 90-х років публікується в додатку до газети “Новини тижня” – тижневику “Єврейський камертон”, де, зокрема, вів рубрику, присвячену єврейськiй пісеннiй культурі. З кінця 90-х років в Інтернеті регулярно з’являються статті та інтерв’ю Д. Якіревіча, в яких аналізується стан єврейської культури в Ізраїлі та в інших країнах. У цих матеріалах дається оцінка негативних явищ на єврейській сцені і пропагуються традиції, розвинені корифеями минулого.

У 2002 році Національне Управління по єврейської (ідиш) культурі випустило у видавництві “Ісроел  бух” збірку пісень композитора і поета Д. Якіревіча “Їх бін а ід!” – “Я єврей!”. Збірник містить обширне есе (єврейською, російською та англійською мовами) з історії єврейської співочої культури, починаючи з 16 століття, і пісні радянського і ізраїльського періодів творчості Д. Якіревіча. Це есе було передруковано в ряді видань, включаючи допомогу для музикантів і педагогів “Музика ідішкайта” (Москва, 2005). Маючи на увазі цю статтю, журнал “Лехаїм”, що видається в Москві, в 2007-му році назвав Д. Якіревіча “класиком єврейського музикознавства”.

В 2005-му році був записаний компакт-диск, що містить 22 пісні композитора і поета: соло і багатоголосні твори у виконанні вокалістів керованого ним ансамблю “Ідішланд”, що складається з співаків Нової Ізраїльської опери. В анотації до диску найвизначнiший єврейський фольклорист сучасності, лауреат Державної премії Ізраїлю, професор Дов Ной писав: “Дмитро Якіревіч – один з останніх єврейських трубадурів, чия творчість заснована на його власних словах і музиці, які радують так само, як і народні пісні. Серед цих єврейських трубадурів минулих поколінь назвемо такі імена: Ельйоким Цунзер, Марк Варшавський, Мордехай Гебіртіг, Нохем Штернхейм, Іцик Мангер “.

Найбільш відомі пісні: “Я єврей” (на слова Іцика Фефера), “12 серпня 1952″ (на слова Йосипа Керлера), “Ерушолаїм – Тель-Авів”, “Сіяй, Єрусалим!”, “Млин Монтефіорі”, “Веселка”, “Пурім”, “Арія Естер” з вистави Пурімшпіл, “Пісня про Гебіртіга”, “ ” “Дядечко Мотл”, “Танго 17-ї школи”,  “Бабуся і дідусь”, “Єрусалимські вулиці”, “До Росії”, “Колискова”, “Красива казочка” (на слова Мані Лейба)”, “Стемпеню”, “Я хочу забути”, “Вальс з минулого”. В останні роки ним написані “Пісня про Міхоелса” і “Праведники народів світу”.

Поезія Д. Якіревіча друкується в газетах і періодичних виданнях на мові ідиш, а також виповнюється зі сцени і в радіопередачах “Кол Ісраель”. Серед найбільш відомих поетичних творів можна відзначити поеми: “Пурімшпіл в Москві”, “Сімхес-Тойре бiля Московської  синагоги”, “Руки”, цикл віршів, присвячених діячам єврейської культури (С. Міхоелсу, В. Зускіну, І. Друкеру, З. Камінському, Н. Ліфшиц, З. Шульману, С. Хромченко, М. Бен Аврааму, Ж. Фаєрман, Е. Бейдеру, А. Фішбіну), вірші про Катастрофу (“Польські євреї”, “Суниця”). Гумор представлений віршами: “Хай-тек”, “Гороскопи”, “У черзі до зубного лікаря”. У віршах: “Угорський танець Брамса №2″, “Діалекти”, “Лідерланд”, “Березневі вітри”, “Житомир” – поет відкриває вікно в свій єврейський, як і в універсальний культурний світ, що існує в минулому і сьогоденному вимірах.

Джерело: newswe.com

Музичні твори

Реквієм пам’яті 10.000.000

Професор Дов Ной про Дмитра Якіревича

Online WordPressORG template HostingReview
Вейк Николас ван