Акцентуаційні норми

Наголошування іменників

Наголошування іменників чоловічого роду.

1.            Лише префіксальне наголошування мають іменники з префіксами без- (бе́зкрай, бе́злад, бе́зсмак), ви- (ви́бір, ви́гин, ви́літ), па- (па́гін, па́горб, па́серб), пра- (пра́внук, пра́дід, пра́ліс).

2.            Іменники з двома префіксами мають наголос, як правило, на другому префіксі (непо́слух, перео́блік, розпо́діл).

3.            У більшості іменників із префіксом недо- наголос падає на корінь: недобі́р, недогрі́в, недокі́с, недорі́д, але: недо́гляд, недо́лік, недо́ук, недо́пік, недо́люд.

4.            Лише акцентований префікс мають іменники з такими коренями:          -гад (до́гад, спо́гад), -гляд (до́гляд, пере́гляд), -мах (за́мах, ро́змах), -пад (на́пад, ро́зпад, але відпа́д і ві́дпад), -пар (ві́дпар, ро́зпар), -лад (при́лад, ро́злад), -тяг (на́тяг, ро́зтяг) -блиск (ві́дблиск, про́блиск, але пере́блиск і перебли́ск), -дих (ві́ддих, пере́дих), -клик (ві́дклик, пере́клик), -кид (ві́дкид, пере́кид), -кис (о́кис, пере́кис), -крик (о́крик, по́крик), -лиск (ви́лиск, по́лиск), -пит (за́пит, ро́зпит),   -пис (до́пис, пере́пис), -рис (на́рис, о́брис), -свист (пере́свист, по́свист), -сип (на́сип, пере́сип), -тин (пере́тин, ро́зтин), -тиск (на́тиск, по́тиск), -хил (ві́дхил, на́хил), -брід (на́брід, роз́брід), -лік (ві́длік, пере́лік), -мір (за́мір, ро́змір, але промі́р), -пік (ви́пік, о́пік), -ріст (на́ріст, ро́зріст), -світ (про́світ, ро́зсвіт),         -сміх (на́сміх, по́сміх), -спів (за́спів, на́спів, пере́спів), -голос (по́голос, ро́зголос), -торк (до́торк, при́торк).

5.            Тільки з кореневим наголосом уживаються іменники, що мають такі корені: -гин (заги́н, переги́н), -лив (відли́в, розли́в), -мив (нами́в, розми́в), -рив (відри́в, розри́в), -плив (запли́в, припли́в, але до́плив), -вал (відва́л, розва́л), -лам (надла́м, розла́м), -кат (нака́т, обка́т), -вар (відва́р, нава́р), -ряд (обря́д, розря́д), -мел (переме́л, розме́л), -мет (заме́т, наме́т), -бій (забі́й, набі́й), -біл (набі́л, підбі́л), -бір (набі́р, підбі́р), -віз (заві́з, приві́з), -віс (наві́с, підві́с), -гін (відгі́н, обгі́н), -грів (нагрі́в, прогрі́в), -їзд (заї́зд, від’ї́зд, прої́зд), -кіс (перекі́с, прокі́с), -крій (закрі́й, розкрі́й), -літ (налі́т, прилі́т), -різ (відрі́з, нарі́з, але про́різ, ви́різ), -сів (відсі́в, розсі́в), -сіл (засі́л, розсі́л), -стій (засті́й, прості́й),      -хід (прохі́д, перехі́д, але ви́хід), -ворот (відворо́т, зворо́т, але ви́ворот), -кол (відко́л, проко́л), -коп (підко́п, проко́п), -лам (надла́м, розла́м), -лом (зало́м, надло́м), -нос (доно́с, підно́с).

6.            Мають лише накореневе наголошування іменники із суфіксами -іт (бря́зкіт, ре́гіт), -оть (ві́хоть, ні́готь), із суфіксами здрібнілості/пестливості:    -ик (во́зик, ло́бик), -чик (майда́нчик, хлі́бчик), -ичок (ґу́дзичок, до́щичок), із суфіксами, що вказують на вид діяльності: -ик, -ік (еле́ктрик, фі́зик, меха́нік).

7.            Іменники із постійним суфіксальним наголошенням мають такі суфікси: -ак, -як (лежа́к, співа́к), -аль (довга́ль, носа́ль), -ань (горба́нь, здорова́нь), -ач (клепа́ч, копа́ч), -енк(о) (козаче́нко), -изм, -ізм, -їзм (маркси́зм, акмеї́зм), -ист, -іст, -їст (декабри́ст, хокеї́ст), -ій (круті́й), -іж (грабі́ж), -ук, -юк, -чук (селю́к, шевчу́к), -ун (стрибу́н), -няк (березня́к), -усь (діду́сь), -унок (дару́нок).

8.            Іменники з двома префіксами мають, як правило, наголошений корінь: возз’є́днувач, призби́рувач, розподі́льник, співрозмо́вник, але: недови́робіток, спогляда́ч.

Online WordPressORG template HostingReview
Вейк Николас ван